Мандат та міссія

Мандат та міссія

Основна мета діяльності Товариства – захист життя людини, попередження та полегшення людських страждань під час збройних конфліктів, стихійних лих, катастроф і аварій, надання допомоги медичній службі збройних сил і органам охорони здоров’я, сприяння органам державної влади України в їх діяльності в гуманітарній сфері.

«… Зазначена мета досягається цілком неупереджено, без будь-якої дискримінації за національною, расовою, статевою, релігійною, мовною, класовою ознакою або політичними переконаннями …»

 

СТРУКТУРА

Товариство Червоного Хреста України складається з організацій національного (центрального), регіонального, місцевого та первинного рівнів.

До національного (центрального) рівню Товариства належить його виконавчий орган – Національний Комітет Товариства Червоного Хреста України.

До регіонального рівня Товариства належать обласні організації (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська і т.д.). Обласні організації є складовою частиною Товариства та організаційно підпорядковані Товариству Червоного Хреста України та його Національному комітетові.

До організаціям Товариства місцевого рівня належать міські, районні та міськрайонні організації Товариства, які є складовою частиною відповідних регіональних організацій Товариства і організаційно їм підпорядковані, а також Національному Комітету Товариства.

До організаціям Товариства первинного рівня належать первинні організації (осередки) Товариства, створені за місцем роботи, проживання чи навчання громадян, які є складовою частиною відповідних місцевих організацій Товариства і організаційно їм підпорядковані.

 

ІСТОРІЯ

  • 1918 рік В Києві 18 квітня відбувся І З’їзд Товариства Червоного Хреста України. Саме ця дата є початком роботи Українського Червоного Хреста в якості самостійного національного суспільства.
  • 1920-ті роки Товариство організовує тисячі безкоштовних їдалень для бідних, надає населенню мільйони продовольчих пайків.
  • 1930-і роки Червоний Хрест України має в своїй власності 119 медичних, 206 профілактичних і дитячих установ, четверту частину всіх протитуберкульозних диспансерів, 36 оздоровчих установ, 800 лазень, 300 фельдшерсько-акушерських пунктів, 400 аптек і магазинів санітарії та гігієни.
  • 1941-1945 Під час Великої Вітчизняної війни Суспільство готує і відправляє на фронт понад 100 000 медичних сестер, саніструкторів і сандружинниць. В цей час Червоний Хрест також стає ініціатором безоплатного донорства. Подвиг 17 українських сестер милосердя, учасниць бойових дій удостоєний медаллю імені Флоренс Найтінгейл – вищою нагородою Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Зараз в Україні 23 медичні сестри нагороджені цієї престижної світової нагородою за виключне милосердя в повоєнний мирний час.
    Тисячу дев’ятсот шістьдесят-один Створення патронажної служби Товариства для медико-соціальної підтримки малозахищених верств населення.
  • 1986 Більше 10 000 активістів, члени санітарних постів і дружин Червоного Хреста взяли участь в евакуації та розселення постраждалих від Чорнобильської катастрофи, чинили їм медико-соціальну, психологічну та матеріальну допомогу. Були розподілені 7000 тонн продуктів харчування, 105 тонн сухого молока, полівітамінів, левотироксин.
  • 1990 по ініціативи Червоного Хреста України почала діяти комплексна Чорнобильська програма. Пересувні діагностичні бригади Червоного Хреста проводили обстеження постраждалого населення, вели просвітницьку роботу серед населення постраждалих регіонів. На підтримку гуманітарних програм для потерпілого від аварії на ЧАЕС населення Червонохрестівська рух залучило понад 35 млн. Доларів США.
    Одна тисяча дев’ятсот дев’яносто дві Президентом України видано «Указ про Товариство Червоного Хреста України», згідно з яким воно визнається єдиним національним Товариством Червоного Хреста України на території нашої держави, уповноваженим сприяти органам державної влади в їх діяльності в гуманітарній сфері.
    В цьому ж році згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України створена Служба розшуку Товариства Червоного Хреста України. Основне завдання Служби розшуку – здійснення заходів щодо розшуку та відновленню сімейних зв’язків, втрачених в результаті Другої світової війни, інших збройних конфліктів, стихійних лих, надзвичайних ситуацій і міграції.
  • 1993 год. Суспільство отримує офіційне визнання Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Женеві і стає повноправним членом Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
  • 1999 рік Верховна Рада України прийняла закон «Про символіку Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні», яким визначено порядок і умови використання і захисту емблем Червоного Хреста і Червоного Півмісяця на території України.
  • 2002 рік Прийнято Закон України «Про Товариство Червоного Хреста України», яким регулюються відносини, пов’язані з діяльністю Товариства Червоного Хреста України, визначається його правовий статус і правові основи діяльності.
  • 2009 рік Верховна Рада України ратифікувала III Додатковий протокол до Женевських конвенцій 1949 року «Про Червоному Кристал».
  • 2013-2016 роки Товариство працює в особливому режимі. Створені загони швидкого реагування для надання допомоги постраждалим під час громадського неспокою, особливо в Києві, Харкові, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Херсоні, Одесі, Миколаєві, Вінниці та Вінницькій області. Суспільство концентрує роботу на наданні допомоги постраждалим і переміщеним особам із зони збройного конфлікту і Криму, а також продовжує допомагати вразливим категоріям населення. Розвивається напрямок діяльності Товариства за психосоціальної допомоги.

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

Український Червоний Хрест плідно співпрацює з 21 національних суспільством зарубіжних країн, з якими укладено угоди про співпрацю, за фінансової підтримки міжнародних колег щорічно виконується понад 20 гуманітарних програм.

Товариство Червоного Хреста України є одним з ключових розробників стратегії Міжнародного Руху Червоного Хреста з підготовки національних товариств до відгуку на надзвичайні ситуації, викликані ядерними, радіологічним, біологічними та хімічними факторами.

Особлива увага приділяється співпраці з міжнародними організаціями та фондами (UNDP, UNICEF, UNFPA, ECHO, WEP, GIZ, WHO, UNHER т.д.) для підтримки гуманітарних програм Товариства.